Датські вчені уперше засвідчили, що вживання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які відпускаються без рецепта, пов'язане з підвищеним ризиком зупинки серця. Стаття опублікована в European Heart Journal – Cardiovascular Pharmacotherapy (EHJ-CVP).

До НПЗП належать лікарські засоби, які мають жарознижувальний, знеболювальний, протизапальний ефекти. Більшість препаратів цієї категорії, наприклад аспірин та ібупрофен, відпускаються без рецепта, оскільки передбачається, що вони не несуть статистично значущу загрозу для здоров'я. Завдяки доступності і широкому спектру дії НПЗП популярні у населення: за статистикою, тільки в США у 2010 році такими ліками скористалися 29,6 мільйона чоловік.

Тим часом дослідження останніх років свідчать, що вживання НПЗП, особливо селективних інгібіторів ферменту циклооксигенази2 (ЦОГ-2), зокрема целококсіба, корелює з ризиком окремих серцево-судинних епізодів: аритмії, інсульту та інфаркту міокарда. За однією з гіпотез, це відбувається через пригнічення синтезу простагландинів, які забезпечують роботу ендотелію кровоносних судин. Однак досі зв'язок НПЗП з фактичною причиною смерті – зупинкою серця – не вивчали.

Виявлення такого зв'язку обмежене тим, що ізолювати НПЗП від впливу соціодемографічних факторів і основного захворювання важко. Щоб обійти це обмеження, фахівці з лікарні Гентфорт Копенгагенського університету і університету Ольборга використовували метод «випадок–контроль», який передбачав проведення двох перехресних досліджень. На першому етапі автори виокремили усі випадки позалікарняної зупинки серця із загальнонаціонального Датського регістру випадків зупинки серця за 2001–2010 роки (28 947 осіб віком від 15 років на момент епізоду). Потім вибірку розподілили на чотири експериментальні групи і порівняли з чотирма контрольними групами, сформованими відповідно до їхнього віку і статі (усього 115 788 осіб). За значущі брали періоди вживання нестероїдних протизапальних засобів тривалістю 30 днів до епізоду.

Оцінювання вживання препаратів проводили тоді, коли пацієнти використовували рецепти для купівлі, та тривалості лікування, виходячи з прописаної схеми вживання і стандартної добової дози. У роботі враховували випадки вживання селективних інгібіторів ЦОГ-2 (целококсіб, рофекоксиб), неселективних НПЗП (диклофенак, напроксен, ібупрофен) та інших. Єдиним нерецептурним НПЗП у Данії є ібупрофен, який відпускається в невеликих дозах (200-міліграмова упаковка з 20 таблетками).

Частіше за інших пацієнтам призначали ібупрофен і диклофенак – 51 і 21,8% випадків відповідно. Неселективні НПЗП корелювали з більш раннім віком, чоловічою статтю і низькою частотою серцево-судинних епізодів у порівнянні з інгібіторами ЦОГ-2. Тоді як на тлі контрольних груп НПЗП частіше призначали жінкам з низьким ризиком серцево-судинних захворювань і високим ризиком ревматичних хвороб і раку. Водночас вживання усіх неселективних НПЗП (але не інгібіторів ЦОГ-2) було пов'язано зі значним збільшенням ризику зупинки серця.

Проте побічні ефекти протизапальних препаратів не завжди пов'язують з ризиком для здоров'я. Раніше американські вчені виявили, що інгібітор ЦОГ-2 целебрекс може уповільнювати прогресування злоякісних новоутворень. Ібупрофен і аспірин, у свою чергу, виявилися перспективними при профілактиці і лікуванні сепсису.